Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Вити 1, вию, -єш, гл. Выть. І вовк на волі, та й виє доволі. Синє море звірюкою то стогне, то виє.
Ґвер, -ру, м. Ружье.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе.
Миг, -га, м.
1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю.
2) мн. Перемигиванія.
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її.
Роспорошка, -ки, ж. Въ выраж.: у роспорошку — вразсыпную. Так вони, хлопці, так у роспорошку од нього та й повтікали. у роспорошку піти. Разсѣяться, разбѣжаться. Більше війська немає? — Немає, пане гетьмане: усі вроспорошку пішли.
Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга.
2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L.
3) турецький сльоз. Malva selvestris L.