Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями. Гайсин.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Чуб. VII. 575. Cм. ґринджоли.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Зду́жати, -жаю, -єш, гл. 1) Быть въ силахъ. Мати стара, сестра мала, — не здужають прати. Чуб. V. 300. 2) Одолѣть, осилить. Ні здужа, пі подужа. Ном. 14273. 3) Быть здоровымъ. Добре я здужала тоді. Н. Вол. у.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Пооббризкувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Тріщ, -ща, м. = тирч. Вх. Лем. 475.
Штурпак, -ка, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. Брацл. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. Гн. II. 70. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака. Ном. № 6435.
Нас спонсорують: