Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Байловка, -ки, ж. 1) = байлова. Анан. у. 2) Шесть, посредствомъ котораго поднимаютъ якорь на дуб, большую днѣпровскую лодку. Мнж. 180.
Відей нар. = відай.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Заті́рка, -ки, ж. Родъ мучнаго кушанья: мелкіе шарики изъ тѣста, варимые въ водѣ или молокѣ. Чуб. VII. 440. Маркев. 153. М'яка була затірка, била мене матінка. Лавр. 25. да́ти за́́тірки. Задать трепки. Я тобі дам затірки! Попадешся ти в мої лещата! О. 1861. XI. Кух. 20.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Кляштор, -ра, м. Католическій монастырь. Будувать кляштори і костьоли. Стор. МПр. 45.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа. О. 1861. XI. 104; 1862. IX. 125.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.
Нас спонсорують: