Бухкати, -каю, -єш, гл. = бухикати.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Натолочувати, -чую, -єш, сов. в. натоло́чити, -чу, -чиш, гл. Много вытаптывать, вытоптать (о травѣ, хлѣбѣ).
Під'їсти. Cм. під'їдати.
Плякунча, -чати, с. Ягненокъ, не питающійся молокомъ матери.
Прокусити Cм. прокушувати.
Рідкодубина, -ни, ж. Рѣдкій дубовый лѣсокъ.
Темня, -ні, ж. Темень, мракъ. Як ті, що вийдуть із темні на сонце.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне.
Чирвовий, -а, -е. Червонный (о масти въ картахъ).