Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 101). Глузд остатній потеряла. Котл. Ен. VI. 80. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. Ном. № 6332. Шевч. 300. глузди відбити. Лишить разсудка. Ном. № 6333. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Капці Cм. капець.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Обавити, -влю, -виш, гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Приятельство, -ва, с. Дружба. МВ. І. 117.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Стерятися, -ряюся, -єшся, гл. Сойти съ ума, помѣшаться. хай воно стеря́ється! Прахъ его возьми! Борз. у.
Шкідний, -а, -е. Вредный.
Нас спонсорують: