Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Виноград, -ду, м. 1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. Н. п. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку. Мил. 183.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Попідголювати, -люю, -єш, гл. Подбрить (многихъ).
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Пустісінько нар. Совершенно пусто.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Укришувати, -шую, -єш, сов. в. укришити, -шу, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Чи я согрішив, що трохи вкришив? Ном. № 12226.
Чудовний, -а, -е. 1) Чудотворный. Чудовна икона. Черк. у., Лебед. у. Заступить нас чудовна Божа мати (икона). К. МБ. II. 124. Чудовний образ Пресвятої. Шевч. 366. 2) Чудный. Вхопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗОЮР. II. 203).
Нас спонсорують: