Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Барилькуватий, -а, -е. О человѣкѣ: толстый, пузатый. Желех.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Саламаха, -хи, ж. 1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли. Kolb. I. 54. 2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха. Лукаш. 121.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Товаришити, -шу́, -ши́ш, гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.
Нас спонсорують: