Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Благодатний, -а, -е. , благодатній, -я, -є. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було.... таке ж то любе, таке ж то благодатне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора. Камен. у.
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ). О. 1862. V. Кух. 37.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Новик, -ка, м. = новак 2. Зійшов місяць ще й новик. Чуб. V. 18.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Розгадуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгадатися, -даюся, -єшся, гл. Размышлять, размыслить, подумать. Роздумався я оттакечки, розгадався. МВ. (КС. 1902. X. 153).
Судяк, -ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому казку: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.
Чурування, -ня, с. Пребываніе чурою. К. ПС. 90.
Нас спонсорують: