Доч, до́чері, ж. = дочка. Жени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Була то жена вельми древня і немошна.
Зозуленько, -ка, м. Ум. кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку!
Легво, -ва, с. = лігво.
Нависа́ти, -са́ю, -єш, сов. в. нави́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. 2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл.
1) Обкидывать, обкидать.
2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом.
3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Пожадатися, -ється, гл. безл. Пожелаться. Ходив (чумакувати), коли йому пожадається, не потішаючись.
Поміч, мочі, ж. Помощь. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Милосердого Бога на поміч не прохали. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки.
Сунути 1, -ну, -неш, гл.
1) одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Півкопи грошей в руку суну.
2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Про вовка помовка, а вовк і суне. Комарів як суне, то аж світа не видко.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.