Величінь, -ні, ж. Величина; огромность. Ми можемо вияснити величінь сонця.
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Перепливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепливти и переплисти, -ву, -веш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Бік пережить — не море переплисти.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Рідокоханок, -нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку?
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою.
Ухлюпати, -паю, -єш, ухлюстати, -таю, -єш, гл. Обрызгать, забрызгать.