Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Позорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ).
Попід-біччу. Подъ бокъ. Вона лежить на землі, а він б'є її попід-біччу ногами. Новомоск. у.
Прикохати, -хаю, -єш, гл. Присмотрѣть за чѣмъ, съ любовью позаботиться о всемъ необходимомъ (для дѣтей, животныхъ, растеній). На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня: і на ту хату нову, не біляну давно, неприбрату; на той город не скопаний, не обсіяний; той садок не прикоханий. МВ. (О. 1862. І. 97).
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ. Желех.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле. О. 1862. VIII. 25.
Украсити, -ся. Cм. украшати, -ся.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала. Гол. І. 172.
Нас спонсорують: