Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Виродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о землѣ).
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Засльози́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Облиться слезами. Плакала дівчина, засльозилася.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Калі-буд-буд! Крикъ русалокъ. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку., нар. пов.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух. Гол. І. 387.
Полиціян, -на, полиція́нт, -та, м. Состоящій на полицейской службѣ, полицейскій. О. 1862. III. 78. На пляцу нема нічого, хиба який духовний до консисторії протягне та полиціян свариться. Св. Л. 217. Иди по полицияна. Вх. Лем. 452.
Пташок, -шка, м. Ум. отъ птах.
Сіпатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сіпнутися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться. Зачепив вірьовку ногою, вона сіпнулася та й од'язалась. 2) Подергиваться, подернуться. Сіпається в його мишка на виду. Полт. 3) Рваться, рвануться. Аж грушу вивертає, з коріння (чорт), так сіпається. Рудч. II. 24.
Нас спонсорують: