Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару. Ез. V. 28.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Прибувати II, -ва́ю, -єш, сов. в. прибу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Примѣрять, примѣрить (обувь). Чи ти прибувала черевики? не малі? Конст. у.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Макс. (1834), 96. хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. Чуб. VII. 427. 4)боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Грин. II. 278. Ум. хме́лик.
Нас спонсорують: