Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дім, до́му, м. Домъ. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Бо́жий дім. Церков. 6. Чужі, брате, сестри з дому Божого йдуть. Макс. (1849). 10. До-до́му. Домой. Ум. Дімо́к, до́мик, домо́к, до́мичок, домо́чок. Мав собі домочок і садок. МВ. І. 17. Домичок в неї біленький. Чуб. V. 328.
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.  
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь. Вх. Зн.
Оцаритися, -рюся, -ришся, гл. Воцариться, поселиться. Пан наш був оцаривсь собі у нашій хаті. Харьк. г.
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать. Вх. Лем. 457.
Сучок, -чка, м. 1) Ум. отъ сук. 2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Тарятися, -ряюся, -єшся, гл. Валяться въ грязи и пр. Шейк.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Лем. 397.
Нас спонсорують: