Белебень, -беня, и -бня, м. 1) Возвышенное и открытое мѣсто. Употребляется чаще въ выраж.: на белебні — на юру. Хата стоїть на белебні. Тут Заверюха б'є, а наші чумаки стали валкою на белебні. Розумна голова: на белебні затишку хоче. 2) Глубокое мѣсто въ водѣ.
Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький.
Відкупляти, -ля́ю, -єш, сов. в, відкупити, -плю, -пиш, гл. Откупать, откупить, выкупать, выкупить. З моря душу виймала, од гріхів одкупляла. Я б рад одкупити батьківське гніздо, та Біг ма за віщо.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Крім'язний, -а́, -е́ = кремезний. Та чого ніяк, там такий крім'язни́й.
Обербенути, -ну, -неш, гл. = обемберити.
Перекупень, -пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Ой висока полонина з вітром говорила. Ум. полонинка. полони́ночка.
Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку.