Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відпуст, -ту, м. Отпущеніе грѣховъ, разрѣшеніе. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. на відпуст ходити. Ходить на богомолье. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. Ном. № 8109.
Гайдучище, -ща, м. Ув. отъ гайдук.
Гиронька, -ки, ж. Ум. отъ гиря.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Летю́чий, -а, -е. Летающій, летучій. Левиц. І. 226. З пистолю кулею летючу птицю б'є. Стор. II. 222. Се летючий горобець. Н. Вол. у. Це летюча птиця, а це піша. Черк. у.
Підхопити, -ся. Cм. підхоплювати, -ся.
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. О. 1861. VI. 73. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Харьк. Помінивсь дочку за мене дати. Черк. у.
Роскисати, -са́ю, -єш, сов. в. роскиснути и роскисти, -сну, -неш, гл. Раскисать, раскиснуть.
Стражниця, -ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Нас спонсорують: