Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гаддя, -дя, соб. = гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. во.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. О. 1862. VIII. 34. Вся сім'я зімре. Кіевск. у.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Обрятовувати, -вую, -єш, сов. в. обрятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Спасать, спасти, оборонять, оборонить. Харьк. у.
Органистий, -того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю. Ном. № 12161.
Попакостити, -кощу, -стиш, гл. Изгадить, испортить.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Нас спонсорують: