Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прочатувати

Прочатувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробыть на стражѣ, прокараулить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧАТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЧАТУВАТИ"
Глуздівно нар. = глузливо. Енею глуздівно сказав. Котл. Ен. VI. 87.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Задекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приказать, дать указъ. Як ваше лукаве серце поверне справою, так він бідаха (царь) і задекретує. К. ХП. 32. Одно тілько наше зосталось при нас — живе українське слово. І тому задекретовано згинути. К. ХП. 128.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити. Желех.
Зморщка, -ки, ж. = зморшка. На виду такі зморшки вже, як у мене. Павлогр. у.
Зносити 2, -шу́, -сиш, гл. Износить. І в жупанах не ходила, доброї свити не зносила. Мет. 237. Вона тії сережечки про буддень зносила. Чуб. III. 131. Без роскоші, без любови зношу свої чорні брови. Шевч. 475.
Надли́нути, -ну, -неш, гл. Подлетѣть.
Поголубкатися, -каюся, -єшся, гл. = поголубитися. Молоді, як би могли крізь землю пройти, щоб там притулитись, поголубкатись, то ні минути не ждали б. Св. Л. 270.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЧАТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.