Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7

ж
жаба
жабалуха
жабарь
жабеня
жаберина
жаберовина
жабини
жабиний
жабинський
жабище
жабій
жабійка
жабка
жабник
жабня
жабовина
жабоїд
жабоколець
жабокряківка
жабоніти
жабонька
жаборіння
жабрик
жабрій
жабрь
жабський
жабука
жабуніти
жабур
жабуріння
жаб'ячий
жавкий
жавряти
жага
жагнути
жада
жаданий
жаданка
жадання
жадано
жадати
жадатися
жаден I
жаден II
жадібка
жадібний
жадливість
жадний I
жадний II
жаднісінький
жадність
жадно
жадоба
жадота
жаждивий
жаждувати
жайвір
жайворінка
жайворінячий
жайворонків
жайворонник
жайворонок
жайвороня
жайворонячий
жак
жаків
жаківка
жакування
жакувати
жалива
жалити
жалитися
жалиця
жаліб
жалібний
жалібник
жалібниця
жалібно
жалізний
жаління I
жаління II
жалісливець
жалісливий и жалісний 2
жалісливо
жалісний
жалість
жаліти
жалітися
жалка
жалкий
жалко
жалкування
жалкувати
жалкуватися
жалливий
жалля
жалнощі
жало
жалоба 1
жалоба 2
жалобний
жалобний 2
жалосливий
жалосний
жалосник
жалостонька
жалощі
жалування
жалувати
жалуватися
жаль I
жаль II
жалько
жальний
жально
жальнощі
жальок
жальце
жальчливий
Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички. Н. п.
Дзерка́льний, -а, -е. Зеркальный. Дзеркальні вікна. Мир. ХРВ. 68.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Наві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. наверті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Насверливать, насверлить дыръ. 2) Наматывать, намотать. Заболіла головонька, заболіла, що велику куделицю навертіла. Н. п. О. 1862. VI. 62.
Обісхнути, -хну, -неш, гл. = обсохнути.
Прокосити Cм. прокошувати.
Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина. Харьк.
Тужно нар. Грустно. Як оддам я тебе в службу, головонці тужно. Чуб. V. 678. Тужно поглядає. Млак. 91.
Хвизанка, -ки, ж. = ковзалка. Вх. Зн. 65.
Шлюбувати, -бую, -єш, гл. 1) Давать обѣтъ. Шлюбувати від горілки. МУЕ. І. 110. 2) Вѣнчаться. МУЕ. І. 129. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом, перед дяком з Юрком козаком. Мет. 172.
Нас спонсорують: