Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одіржини

Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІРЖИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІРЖИНИ"
Аїр, -ру, м. = Гав'яр. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 109. Кролевец. у.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.
Вт... Cм. ут....
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату. Богодух. у.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Разний и пр. = різний и пр.
Тирса, -си, ж. 1) Древесные опилки. Вас. 211. 2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Анн. 344. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла. Шевч.
Уверед, -ду, м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДІРЖИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.