Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.

Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.

Жо́рно, -на, с. Ручная мельница. В їх було жорно. Рудч. Ск. І. 35. О, які ж зуби! Усе молола ними як жорном добрим. МВ. ІІ. 200. Болѣе употр. во мн.: жорна. Добрі жорна все перемелють. Ном. № 12015. Мав жорна, що руками хліб мелють. Чуб. ІІ. 382. Части жорен: ла́би — ножки (4) поддерживающія колоду — толстую доску, на которой въ углубленіи лежить спідник — неподвижный жерновъ, а на немъ, въ обича́йці, — поверхни́к — верхній жерновъ; надъ нимъ перекладина на двухъ столбикахъ (въ видѣ буквы П), что называется кросна; сквозь отверстіе перекладины проходить погонач — шесть, упирающійся нижнимъ концемъ въ кагане́ць — круглую ямку въ верхнемъ жерновѣ, — погоначем вращаютъ жерновъ; зерно всыпается въ прого́рницю — круглую дыру въ центрѣ верхняго жернова, мука проходить мучнико́м изъ подъ жернова и подаетъ въ корито. Что-бы верхній жерновъ хорошо вращался на нижнемъ, черезъ послѣдній проходить желѣзное веретено, конецъ котораго входитъ въ углубленіе (кагане́ць) поркли́ці — полосы желѣза, проходящей черезъ центръ прого́рниці и утвержденной концами въ верхнемъ жерновѣ. Шух. I. 146. Въ гончарскихъ жорнах нѣтъ лаб и колоди, а камінь лежитъ въ обичайці, надъ нимъ кросна и жарнівка ( = погонач), масса всыпается въ горло ( = прогорниця) и выходить изъ подъ жернова жолобом. Шух. I. 261, 264. Cм. еще млин ручний. Ум. Жоренця.  

Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.

Одностайне нар. = одностайно. К. ЧР. 26.

Переставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх. МВ. І. 15.

Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.

Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.

Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.

Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.