Винитися, -нюся, -нишся, гл. Виниться.
Дулі́вка, -ки, ж. 1) Наливка на грушахъ-дуляхъ. Була й вишнівка, й тернівка, й дулівка. Набалакавшись за дулівкою й медом, вже брався він за шапку. 2) Родъ плахты. Ум. дулівочка. Поліз у погріб я дулівки ще вточити; дулівочка-первак така смашна була.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Здої́ння, -ня, с. Доеніе.
Котуна, -ни, ж. Плита съ котломъ, устроенная такимъ образомъ, что дымъ выходить изъ отверстій вокругъ котла въ находящійся сверху комин. Подольск.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Перелютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Перезлиться.
2) Перепаять.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
