Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одідичити

Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІДИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДІДИЧИТИ"
Вичісувати, -сую, -єш, сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. І. 410.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений. Подольск. г.
Лі́чений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. ЗОЮР. І. 166. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. Грин. III. 382. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Мил. 150. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. (1849), 23. Уже на нашу молоду журба налягла. КС. 1883. II. 378. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Макс. (1849), 50. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. Греб. 376. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. Котл. Ен. IV. 10. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Мир. Пов. II. 42. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. Мир. ХРВ. 174. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Обнімання, -ня, с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121.
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно. Харьк.
Савтира, -ри, савтирь, -рі, ж. Испорч. псалтирь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Сібір, -ру, м. 1) Сибирь. Повернувся я з Сібіру, нема ж мені долі: хоч, здається, не в кайданах, все таки в неволі. Грин. III. 618. 2) Каторга. 3) Тяжкая жизнь.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДІДИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.