Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

усобиця

Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСОБИЦЯ"
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
Догляда́ння, -ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. ІІІ. 279.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл. 1) Заалѣть. 2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина. Камен. у.
Замі́нка, -ки, ж. = заміна 1. Дам в замінку. Грин. III. 610.
Захлясти. Cм. захлянути.
Набо́жно нар. Набожно, благочестиво.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.
Скрутно нар. Затруднительно, тяжело, стѣснительно. За землю стало скрутніше. Левиц. І. 161.
Чобіток, -тка, м. 1) Ум. отъ чобіт. 2) Цвѣтокъ на чорноклині.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСОБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.