Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся.
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Ум. дру́женько, дру́жонько. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю.
Замурави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Зарости, покрыться травою. Криниця й замуравилась.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Ум. мерще́нько.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Cм. помет.
Та сз.
1) И, да. Батько та мати. За степи та за могили, що на Україні, серце мліло. Од моря та й до моря.
2) Но, да. Полетіла 6 я до тебе, та крилець не маю.
3) Да, вотъ. Вилізь на вербу та й подивись. Та була в мене жінка, та була в мене любка, та післала мене в ліс, щоб я єї дров привіз. та де! Да нѣтъ. Він добре співає? — Та де. та-'дже, та-же, та-же ж, та-ж. Сокращ. изъ та адже, та адже ж. Да вѣдь, да вѣдь же. Ой відай ти слабий, хорий, ти мій милий Сосновиченьку? — Та-'дже видиш, що не жарти! Та-же ти знаєш, що я не маю нічого. Та-же я тобі казав, що будуть гості.
Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
