Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону!
Виганяти 1, -няю, -єш, гл. Вы́бѣгать. Виганяв по всьому городу.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой.
Ма́тися, -маюся, -єшся, гл. 1) Быть, находиться, имѣться. А третя (частина війська) где ся має? В Чорному морі потопає. Як би так малось, як не мається, так що б то було! А малась воля, малась сила! Як би малась сила! День той малось свято. 2) Поживать, чувствовать себя. Здоров, Еоле, пане свату! Ой як ся маєш, як живеш? Иногда вмѣсто ся — себе: Там сидів сокіл, — смутно себе мав. матимешся! Будетъ тебѣ! Як фельфебер тебе захопить, то матимешся! 3) О матеріальной обезпеченности: як він мається? Насколько онъ состоятеленъ? добре мається, зле мається. Онъ состоятеленъ, онъ не состоятеленъ. Роспитує про його, як він собі мається, та й напитала, що в його хутір є. А як він собі мається добре, то й бояре... і тії за його тягнуть руку. 4) Долженствовать, предполагаться. Скоро вже й весілля малось бути. Подай, мила, білу руку, щоб бачили люде, що малася чужа бути, — тепер моя будеш. Малося йти в город, та дощ не пустив. 5) Разсчитывать, предполагать. Нехай сей козак, бідний нетяга, не мається в тебе сеї заставщини викупляти.
Несогірше нар. = незгірше.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах.
2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту.
Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. Хто з ним на суд, на прю словесну стане.
