Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Да́йка, -ки, ж. Даяніе.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують.
Золотоперий, -а, -е. Съ золотыми перьями.
Мисли́вий, -а, -е. 1) Любящій заниматься охотою. 2) = мисливець 1. Гукнув, щоб скоріш мисливі збірались — на полювання поїде. 3) Способный. Умный, находчивый. Пилипиха усю пригоду нашу знала, а ради не знаходила, хоч яка була мислива собі. 4) Гордый, неприступный, своенравный. Ум. мисли́венький. Ні ради в вас, ні поради не спита, не шукає; поводиться, як той пан з підданками. — Що 'тсе ти, любко, що 'тсе? Може він трохи і мисливенький собі вдався, та він же на те і розумний у нас.
Одноголосність, -ности, ж. Единогласность.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе.
Уболона, -ни, ж. = оболона.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Вгадай мені, мати, сей сон. Божих сил не можна вгадать. Я вгадував, що щось буде. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш.
2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? Живо його вгадав і каже: здоров, свату. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались.
