Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одиначка

Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНАЧКА"
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Вербник, -ка, м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру. Волч. у.  
Обсушувати, -шую, -єш, сов. в. обсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Осушивать, осушить. Свіжий вітрець швидко обсушив сльози молодої. Левиц. І. 187.
Присвітка, -ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
Промешкати, -ка́ю, -єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. І. 252.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.