Доїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. дої́сти, -ї́м, -їси́, -ї́сть, -їмо́, -їсте́, -їдя́ть, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Як не доїси, то й святого продаси. На ж тобі, милий, вечеру з обідом, не доїси стравою, то намагай хлібом. 3) Наскучать, наскучить, досаждать, досадить. Ну та й доїда клята корова, що все втікає. Мені Найбільше доїдає Рутульський Турн, собачий син. Чи я тобі, матінко, доїла, що я в твоїй світлонці сиділа. Также и безлично. Виведь мене од батенька: вже мені у батенька доїло.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Досмоли́ти Cм. досмолювати.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає.
Канка, -ки, ж.
1) Раст. Scirpus lacustris.
2) Головной женскій уборъ.
Капець, -пця, м.
1) Кожаная обувь безъ голенищъ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. ().
2) Родъ суконныхъ шитыхъ носковъ. Иногда къ нимъ пришивается продолженіе, охватывающее икры ногъ.
3) Переносно: конецъ, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Cм. капут.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Луковата береза.
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Самовар, -ру и самоварь, -рю, м. Самоваръ. Ухватив, як панського самовару.
Чоловічина, -ни, м. Человѣкъ. Чоловічина! одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу.
