Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Їде чоловік бовкуном. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. 2) Большой снопъ, камышу. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. Ум. бовкунець. бовкунчик.
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Дарови́тий, -а, -е. = Дарови́й.
Жерде́ля, -лі, ж. Абрикосъ.
Кукурудзка, -ки, ж. Ум. отъ кукуру́дза.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
