Бляхувати, -хую, -єш, гл.
1) Покрывать жестью.
2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані.
3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах.
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina.
Залі́зти Cм. залазити.
Звіря́ка, -ки, м. = звірюка. Я ще не бачив, як чоловік звірякою перекидається. Драм. 241. Із чоловіка став звіряка.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Наднести́ Cм. надносити.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Постачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Доставлять, дѣлать слѣдуемое? Братіку, не лякайся, братіку, постачайся, — не продавай сестри.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Насилу я розшулічив, де їй край. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
