Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало.
Окрилатіти, -тію, -єш, гл. Окрылиться.
Півник, -ка, м. 1) Ум. отъ півень. 2) Флюгеръ. 3) мн. Раст. a) Corydalis cava Schweigg. б) Iris bohemiea. в) Iris Pseudacorus д) Orobus vermis Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії.
Пообсисатися, -саємося, -єтеся, гл. Обсосаться, объѣсться, сося. Ось пійду йому телят до корів повипускаю, — нехай пообсисаються.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Насилу я розшулічив, де їй край. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ.
Цявкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цявквути, -кну, -неш, гл. = дзявкати, дзявкнути. Аби одно гавкнуло, чи цявкнуло, так і йтиме луна по селу.
