Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одинчик

Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДИНЧИК"
Закля́кнути, закля́кти. Cм. заклякати.
Кругосвіт, -ту, м. = круговид. Його (М. Вовчка) кругосвіт немаленький. О. 1861. IV. 34.
Моцьо́, -ця́, с. Дѣтск. = моня. Вх. Лем. 436.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Св. Л. 214.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Поинакшати, -шаю, -єш, гл. Измѣниться. Садок сей у вас зараз поинакшав би.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся. К. Псал. 236.
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Утьоком нар. = навтек.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.