Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Кошалка, -ки, ж. = кошик 1.
Куцо нар. Коротко. Тепер от повелось: куцо ходять.
Обсилати, -ла́ю, -єш, сов. в. обіслати, -шлю, -шлеш, гл. Обсылать, обослать.
Осад, -ду, м.
1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала.
2) = осада 4.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл.
1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку.
2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі.
Фаналевий, -а, -е. Фланелевый. Приходила і ся сюди, в червоній юпочці баєвій, в запасні гарній фаналевій.
