Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Вороння, -ня, с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче.
Золототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. Парча золототканая.
Ізо.. Cм. зо...
Карбовка, -ки, ж. = карбівка 3. Оселедців щось не беруть люди, а рибою карбовкою ми визволились.
Мета́, -ти, ж. 1) Цѣль. Я тілько одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше. II. Очевидячки досягла до своєї мети. на близьку мету. Въ близкомъ разстояніи. 2) Родъ игры въ мячъ.
Му́тно нар. Мутно.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця.
Поставління, -ня, с.
1) Ставленіе. Честь-хвалу дайте наперед Богу і господарю, і господинці, і його дочці, й куховарочці за хліба поставління, за страви доношіння.
2) Рукоположеніе.
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
