Виклад, -ду, м.
1) Изложеніе.
2) Испражненіе. А ні ладу, а ні складу, іззіж собачого викладу.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий.
Літа́нья, -ньї, ж. Латанія, молебствіе. Літанью співає.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Пирхонути, -ну, -не́ш, гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того.
Пчолинець, -нця, м. = омшаник.