Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нав'язкуватий

Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВ'ЯЗКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВ'ЯЗКУВАТИЙ"
Білоок, -ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Ганчіряний, -а, -е. Тряпичный. Конст. у.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Натинати, -на́ю, -єш, сов. в. натяти, -тну, -не́ш, гл. Нарубливать, нарубить, нарѣзывать, нарѣзать.
Півмісячний, -а, -е. Полумѣсячный.
Поконвічний, -а, -е. Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВ'ЯЗКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.