Гладити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Также: гладити «додому» и «з дому».
2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить,
3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити.
4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Колопня, -ні, ж. = коноплі. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала.
Небожка, -ки и пр, ж. = небіжка и пр.
Подушка, -ки, ж.
1) Подушка. Вона взяла та під ту подушку, що він спить, і підкинула змієвого зуба.
2) Коконъ муравья. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо татаре йдуть. Ум. по́душечка.
Поцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Поцарствовать. Поцарювали вони трохи.
Уразливо нар.
1) Больно.
2) Обидно, оскорбительно.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. .
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ.
