Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навтішатися

Навтіша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІШАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІШАТИСЯ"
Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата. 2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті. К. Псал. 152.
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 147.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Непохитно нар. Стойко.
Притичина, -ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка. О. 1862. IX. 119.
Спонаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спонадитися, -джуся, -дишся, гл. Пріучаться, пріучиться, повадиться. Так і спонадився, щоб ласенько їсти. Черк. у.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Тисячолітній, -я, -є. Тысячелѣтній. Погорджували тисячолітнім предківським словом. К. ХП. 122.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВТІШАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.