Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навстопужитись

Навстопу́житись, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, стать дыбомъ. Волосся в мене на холові... навстопужилося. О. 1861. VII. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВСТОПУЖИТИСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВСТОПУЖИТИСЬ"
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Діжу́н, -на́, м. = Діж. КС. 1884. IV. 698.
Єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. ІІІ. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Ном. Там такий, що все на кивах та на мигах. Ном. № 5774. Підсунувши вгору шлика кивом. К. ЦН. 173.
Красючка, -ки, ж. 1) Красавица. 2) = красулька. Канев. у.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Улинути 1, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. ІІІ. 434.
Хворма, -ми, ж. Форма.
Цуня-на! меж. Призывъ для поросятъ. Вх. Уг. 274.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВСТОПУЖИТИСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.