Батіг, -тога, м. 1) Кнутъ, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. 2) Рычагъ въ ступѣ для толченія пшена, на который надавливаютъ ногой. 3) Раст. Scorzonera rosea. 4) мн. батоги. а) Стелющіеся стебли, усы у огурцовъ, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. б) Раст. Chondrilla juncea L. 5) петрові батоги. Раст. a) Cichorium Intybus L. б) Cichorium officinale. Ум. батіжок. Ув. батожище.
Витривати, -ваю, -єш, гл. Вытерпѣть, выдержать.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. .
Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець.
Ми́тьма нар. = митусь.
Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Ужарити, -рю, -риш, гл.
1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску.
2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала.
3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла.
Хавкати, -каю, -єш, гл.
1) Ѣсть съ жадностью.
2) Дышать жабрами.
