Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагайка

Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Рудч. Ск. І. 60. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла. Чуб. V. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГАЙКА"
Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Завга́рити, -рю, -риш, гл.кому́. Затруднить кого; задержать кого. Ще й не вечір, а вже шпарування тілько побілити... О, це їй не завгарить! Поти сонце сяде, вона і побіле. Мир. Пов. II. 80.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Лигоми́на, -ни, ж. и пр. = лагомина.
Наги́й, -а́, -е́ Нагой, голый. Аби душа сита та тіло не наю. Ном. № 9891.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Подимщина, -ни, ж. = подимне.
Стерник, -ка, м. 1) Рулевой. 2) пт. Emberiza, подорожникъ. Вх. Пч. ІІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.