Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный.
Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Жоломі́я, -мії, ж. Свирѣль. Гусак грає в жоломію возбранний музика. Ум. жоломійки. У труби ковані трубіте, у жоламійки грайте. Бойові жоломійки. А тут усюди в труби та в жоломійки жалібно вигравають. В барабани да повибивали, в жоломійки да повигравали.
Курах, -ха, м. = курій.
Мо́речко, -ка, с. Ум. отъ море.
Патріотизм, -му, м. Патріотизмъ.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає.
Численно нар. Многочисленно.
