Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навчитель

Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЧИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВЧИТЕЛЬ"
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Відперти 2, відіпру, -преш, гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита.
Де́реш, -ша, м. Чалая лошадь, чалый волъ.
Жи́лник, -ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. Cм. жилавий, жилний.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Цята, -ти, ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. Ум. цятка, цяточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВЧИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.