Бережняк, -ка, м.
1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою.
2) Заросль на берегу рѣки.
Кацапський, -а, -е. Великорусскій.
Кишкун, -на́, м. Кабанъ съ однимъ ядромъ. Cм. ґилун.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого.
Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.
Фантиння, -ня, с. (хвантиння?) = фантє 1.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
Хруп меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад,
