Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навтікача

Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІКАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІКАЧА"
Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Н. п. Ум. вощок, вощечок. Грин. ІІІ. 8. Сим. 221.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Квітчання, -ня, с. Убраніе цвѣтами. Жаль мені дівування і дитячого квітчання. Чуб. V. 44.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою. Стор. II. 181.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Стрепетатися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо. Мнж. 193.
Хрестачний, -а, -е. Положенный крестообразно. Шух. І. 166.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВТІКАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.