Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Куняти, -ня́ю, -єш, гл. Дремать. Мале дитя коло його на сонці куняє. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває і куняє, свого віку козацького доживає.
Неповага, -ги, ж. Непочтеніе, неуваженіе.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Повідкривати, -ва́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Потіха, -хи, ж. Радость, утѣха. Ох, Боже ти мій єдиний, ти — моя потіха! Потіш мене нещасную, вибав з сього лиха. Вітцеві мати з тебе потіху. Ум. потішка. Потішечка.
Тихісько нар. = тихісінько.
Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка.
Шкарка, -ки, ж. = щілина.
