Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навтікача

Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІКАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВТІКАЧА"
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Гармасарь, -ря, м. Жеребець. Желех. Вх. Зн. 9.
Догу́лювати, -люю, -єш, сов. в. догуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Догуливать, догулять. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. Грин. ІІІ. 122.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Посопти, -плю́, -пе́ш, гл. Посопѣть.
Приджиджулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Сим. 182.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Сохур, -ра, м. Вилка для зимней ловли рыбы.
Сюсі дѣтск. = пісі. О. 1861. VІІІ. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВТІКАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.