Добігати, -га́ю, -єш, сов. в. добігти, -біжу́, -жи́ш, гл. Добѣгать, добѣжать. Швидкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. 2) Добігти чого́. Пріобрѣсти что, добыть что; о болѣзни: захватить. Мабуть чи не сухоти добігла й кров'ю стала хряпати.
Змигнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік.
Копит, -та, м.
1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового.
2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні.
Перепис, -су, м.
1) Копія рукописи.
2) Перепись, ревизія. По оцих переписах, що тоді були, то у нашому селі 700 душ, а тепер не знаю.
Позаслинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Заслюниться (о многихъ).
Покривання, -ня, с.
1) Названіе дѣйствія отъ глагола покривати.
2) Покрывало. Ум. покриваннячко. Та вийму (з скрині) завиваннячко, своє вішнеє покриваннячко.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків.
Циганенко, -ка, м. Сынъ цыгана.
Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
