Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навідшибі

Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДШИБІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІДШИБІ"
Багнище, -ща, с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20.
Безжурно, нар. Безпечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Валкий, -а, -е. О гончарной глинѣ: тощая глина, требующая примѣси болѣе жирной глины. Вас. 177.
Змивати, -ва́ю, -єш, сов. в. змити, змию, -єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Ле́лик, -ка, м. = лилик. Вх. Пч. II. 7.
Малю́та, -ти, м. Малышъ. Стор. II. 112.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Перелічування, -ня, с. Пересчитыванье. Левиц. І.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався. Гн. II. 225.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІДШИБІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.