Викругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викруглити, -лю, -лиш, гл. Округлять, округлить.
За́сніт, -ту, м. Головня зерновая, Ureda Segetum. Люде купують жито з заснітом, бо воно дешевше. у.
Лепешня́к, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. Cм. лепеха 2.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Повелівати Cм. повеліти.
Пукнути, -ну, -неш, гл.
1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гукни, та не пукни, або: та не стукни.
2) Лопнуть, треснуть.
Чорниця, -ці, ж.
1) = черниця.
2) Раст. Rubus caesius.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
