Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима.
Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили.
Ми́кавка, -ки, ж. Палка съ крючкомъ для выдергиванія сѣна изъ середины стога.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.
