Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навіряти

Навіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. наві́рити, -рю, -риш, гл. Давать, дать въ долгъ. Шинкарочки мене знає, на сто рублів навіряє. Бал. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 470.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВІРЯТИ"
Дріб, дро́бу, м. 1) = дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394. 3) = дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Забесі́дувати, -дую, -єш, гл. Заговорить. Вх. Уг. 238.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Отчизний, -а, -е. Отечественный. Ворога отчизного скараймо. К. ЦН. 293.
Приткати Cм. і. притикати.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Спарно нар. Душно. Вх. Зн. 65.
Сухорлявець, -вця, м. Сухощавый человѣкъ. Желех.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВІРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.