Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наволокти

Наволокти́, -ся. Cм. наволікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВОЛОКТИ"
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Ківки, -ків, м. м. = лядобійці. МУЕ. III. 24.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L. ЗЮЗО. І. 112.
Проїсть, -ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатер. у.
Рейментарювати, -рюю, -єш, гл. Предводительствовать.
Сюди нар. Сюда. Ні сюди, ні туди, — ні саньми, ні колесами, ні зімою, ні літом. Ном. № 7655. Сюди-туди походила, вечерять зварила. Чуб. V. 93.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Шейк. Телячий кожух. Ном. № 8121., Ум. телячі зуби. Молочные зубы. Вх. Лем. 473.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики. Ном. № 14289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВОЛОКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.