Виспівувати, -вую, -єш, сов. в. виспівати, -ваю, -єш, гл.
1) Только несов. в. Пѣть, распѣвать. Любо він було пісні виспівує ясними зорями. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється.
2) Добывать, добыть пѣніемъ. Виспівав собі дівчину любу та гарну.
3) Пѣть, пропѣть. А як думу виспіваю, сяду в чистім полю. 92.
4) Выражать, выразить пѣніемъ. Виспіває горе. Вона наче мою долю виспівує.
5) Только сов. в. Пропѣть извѣстное время. Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває.
6) Терять, потерять отъ пѣнія. Увесь голос виспівав і бандуру потрощив.
Квітник, -ка́, м. Цвѣтникъ. Як багато квіток в нашім саду! промовив Дашковым, заглядаючи в вікно на квітник. Зеленіли... хутірські сади, як роскішні квітники. Ум. квітничо́к. Ходимо ми з нею по садку, робить вона квітнички і я їй помагаю. З обох боків ланку був квітничок, де панські квітки перемішувались з зеленим зіллям. Степи з невеличкими хуторами, що як квітнички (здавались).
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам.
Поперехиляти, -ля́ю, -єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Примівка, -ки, ж. Поговорка, пословица, приговорка. Страхи на ляхи, — ся примівка од нас перейшла і до ляхів. Пиймо горілку, маймо примівку, маймо примо́вля: дай, Боже, здоровля.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність.
Строчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты.
