Зверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. вверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Возвращаться, возвратиться. Я ще... звернусь, поки ви приїдете. Пішов козак в Запорожжя, — коли б не звернувся. 2) Обращаться, обратиться. Звертається до козаків понуро і з грімною мовою. 3) Гнуться, согнуться, свернуться (о лезвіѣ). Звернулася сокира. 4) Наклоняться, наклониться, искривиться. Хата звернулася. Радомысл. у.
Літа́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Летать, носиться по воздуху. Літа орел, літа сизий попід небесами. Хто високо літає, той низько сідає. Думка ген-ген літає. 2) Быстро бѣгать. Літає по полю, як навіжений.
Одубеніти, -ні́ю, -єш, гл. = одубіти 1. Руки його зовсім охолоділи і ввесь одубенів.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Сунути 1, -ну, -неш, гл.
1) одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Півкопи грошей в руку суну.
2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Про вовка помовка, а вовк і суне. Комарів як суне, то аж світа не видко.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить.
Уплутати, -ся. Cм. уплутувати, -ся.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки.
