Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

навнувати

Навнува́ти гл. Надоѣсть. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй! Біда би го вандрувала, коли м уже навнувала. Гол. II. 553. Вх. Зн. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАВНУВАТИ"
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Долі́жно нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжна тобі? (питає наймичка наймичку). Ном. № 10387.
Зчистити Cм. зчищати.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Розминати, -на́ю, -єш, сов. в. розімняти и розімяти, -мну, -неш, гл. Разминать, размять.
Синятина, -ни, ж. Синякъ. Бє жінку — вона синятини тижнями носить. Кременч. у.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.