Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Помножатися, -жаюся, -єшся, сов. в. помножитися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук.
Турити, -рю, -риш, гл. Гнать. Ігнатко безп'ятко з гори свині турить.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає.
