Дохну́ти 2, -ну́, -не́ш, гл. Вздохнуть. Подививсь на мене, дохнув і його не стало.
Жировли́на, -ни, ж. = журавлина. Поїхав мій милий по журавлини, погубив коники, Боже мій милий!
Каганчик, -ка, м. Ум. отъ каганець.
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Мусува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Раздумывать, соображать, измышлять. Мені дай зараз за роботу, то я приймуся мусувать, як нам у пекло довалитись. Довго він мусував про своє безталання.
Підповнити Cм. підповняти.
Пір, по́ру, м. Лукъ порей.
Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вибрала плоскінь. Тіпає плоскінь. Умер уже тоді, як плосконі брали.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл.
1) = покудлати.
2) Отколотить.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
