Близно, -на, с. = блезно.
Верклюг, -га, м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ; вертикально къ нему вдѣланъ въ верхній его конецъ (такъ что выходить подобіе буквы Г) четырехгранный брусокъ дерева, назыв. собственно верклюгом, вдоль котораго двигается берфела (кужба) — пластинка съ крючкомъ на концѣ: одинъ конецъ берфели проходить въ отверстіе верклюга и поддерживается въ немъ чопом — колышкомъ, входящимъ въ отверстіе берфели, а на крюкѣ другого конца висить котелокъ; благодаря ряду отверстій для колышка вдоль берфели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклюга и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Cм. вертлюг.
Глумуватися, -муюся, -єшся, гл. = глумувати. Не по божому.... так глумуватися з сироти.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Орда, -ди, ж.
1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме.
2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою.
Переганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. перегнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Перегонять, перегнать на другое мѣсто. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити, воронеє стадо да й переганяти.
2) Перегонять, перегнать (водку).
3) Надрывать, надорвать коня быстрой ѣздой.
4) Наново перепахивать, перепахать поле.
5) переганяти думки. Усиленно думать.
6) — на решето. Очищать, очистить решетомъ.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Попекти, -печу́ , -че́ш, гл.
1) Попечь, испечь, изжарить.
2) Обжечь.
3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Рознедужатися, -жаюся, -єшся, гл. Разболѣться. Рознедужався Павло мій.
