Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незмога

Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗМОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗМОГА"
Горо́бка, -ки, ж. Воробьиная самка.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Заду́ти Cм. задувати.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города. Ворон. г.
Перегнітити, -гнічу, -тиш, гл.себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.
Птаський, -а, -е. Птичій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗМОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.