З'єдно́чити, -чу, -чиш, гл. = з'єднати 1. Будеш лежати, Тарасе, на рідній Україні, на узбережжі славного Дніпра, — ти ж бо його ім'я з своїм ім'ям навіки з'єдночив.
Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Ум. цаністерка.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2.
