Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Підмила корінь бистра вода. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Відглушити, -шу, -шиш, гл. Отколотить, отдуть. Хто було захоче, той мене й одглушить.
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово.
Зубчастий, зубчатий, -а, -е. Зубчатый. Під прозорчастою, чистою як сльоза водою, зеленіло якесь баговіння зубчасте, тонесеньке, дрібне. Зубчасті стіни. зубчастий про́діль. Особый проборъ при прическѣ дѣвушекъ въ колокілки.
Кавелок, -лка, м. = кавалок. Употреблено въ значеніи: комокъ, безформенный кусокъ. Хиба ж це пампушки? Це кавелки якісь. г.
Підчеревина, -ни, ж. Подбрюшина.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Cм. стріхіль, стрихулець.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
