Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
Заворкота́ти, -чу́, -чеш, гл. Замурлыкать. Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не заворкоче.
Мерку́рія, -рії, ж. Ртуть, меркурій. Як напав курдюк, уже чого не робили: і меркурією терли язик, і ціноброю, і зануздували — згинула таки:
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії.
Слизень, -зня, м. Селезенка.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. ,
Часточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Я свою вже часточку прожив, слава Богу.
2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина.
3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре.
4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло.
