Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Збря́зкнути, -ну, -неш, гл. Скиснуть (о молокѣ). Як через ніч постоє (молоко), то збрязкне.
Индичка, -ки, ж. Индѣйка.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Обелець, -льця, м.
1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса.
2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців.
Полатух, -ха, м. = полатайко.
Продідувати, -ду́ю, -єш, гл. Прожить старикомъ.
Худоба, -би, ж. 1) Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Брати будуть на худобі жити. 2) Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. 3) Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав.
Хупаво нар. Красиво. ; опрятно.