В'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать вялымъ, вялить. Чужина в'ялить як билину. Уже ж мені, мій же братіку, уже роженьки не щипати.... а запашного василечка у рученьках не в'ялити. Уроки.... печінку в'ялили. 2) Сокрушать, печалить. Не суши, не в'яли чорними бровами. Сушать мене, в'ялять мене мої воріженьки. Хлопцеві серденько слізьми в'ялила.
Картопелька, -ки, ж. Ум. отъ картопля.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
На́бгом нар. Биткомъ. Набгали мішок конопель набгом.
Попівський, -а, -е. Поповскій. Попівської кишені не наповниш.
Постанець, -нця, м. Тараканъ.
Присувати, -ва́ю, -єш, сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати.
Товкальня, -ні, ж. = товчія.
Увірватися Cм. уриватися.
