Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею.
Глумити, -млю, -миш, гл. Поражать, истреблять, портить. Наче кара Божа, що людей глумила. Дітвора глумить тільки отті оріхи. Було б тобі, вражий сину.... нас трох не кохати, нас трох не глумити.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував.
Оцілок, -лку, м. = кресало.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ.
2) Преданіе. Забула історичні перекази. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію).
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.
Устне нар. Словесно.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Чудно якось діється між нами. Засмійсь, аби чудно. Ум. чудненько.
