Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Вицяпати Cм. вицяпувати.
Гри́вонька, -ки, ж. Ум. отъ Грива.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Лохма́тний, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Лучче своє лохматне, ніж чуже прохатне.
Любля́та, -ля́т, с. мн. = люб'ята.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Числитися, -люся, -лишся, гл. Считаться.
