Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Заскрегота́ти, -чу́, -чеш
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Поперечитися, -чуся, -чишся, гл. Поспорить. Мої мама... поперечили сі з татом... Щос сі поперечив з наймитом.
Поплутатися, -таюся, -єшся, гл. Спутаться, запутаться.
Професорство, -ва, с. Профессорство.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
Слабосильний, -а, -е. Слабосильный.
