Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка.
Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ.
Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Через гору високую тихий вітер гучить. Вода гучить. Гучить з гармат стріляння людожерне. 2) Кричать. 3) = Сварити.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Ничельниця и ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх.
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна.
