Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духівниця

Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХІВНИЦЯ"
Береговисько, -ка с. Прибрежье.
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Жґринджа́тися, -джа́юся, -єшся, гл. Ссориться. Жґринджаться отець і мати. Вх. Лем. 413.
Кукурудзяний, -а, -е. Кукурузный.
Напра́вити Cм. направляти.
Підсмажити, -ся. Cм. підсмажувати, -ся.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло. АД. І. 10. 2) = сіделка. Лохв. у.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.