Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душиця

Души́ця, -ці, ж. Ум. отъ душа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШИЦЯ"
Бесурменський, -а, -е. = бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Побитовий, -а, -е. Бытовой.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Розсвінути, -не, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати. Левиц. І. 246.
Фацкати, -каю, -єш
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.