Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовниця

Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Де́нник, -ка, м. Дневникъ.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла. Н. п.
Лужо́к, -жка, м. Ум. отъ луг.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Устромлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устромитися, -млюся, -мишся, гл. Воткнуться, вонзиться. Стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. 4.
Чудан, -на, м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.