Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовниця

Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Забезневи́нно нар. Безъ вины. Забезвинно душа пропада. Грин. І. 70.
Запам'Ята́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Запомнить, удержать въ памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й незапам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. І. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Троскотати, -чу́, -чеш, гл. Кричать, кокотать (о курицѣ). Шейк.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно). Ном. № 284, стр. 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.