Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

духовниця

Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУХОВНИЦЯ"
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
Затрі́патися, -паюся, -єшся, гл. Затрепетать, забиться. Його серце дуже, дуже затріпалось у грудях. Левиц. Пов. 192.
Кажан, -на, м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Чуб. І. 55. Ум. кажанок.
Морко́тя, -ті, ж. Ворчунья? Гиря-мокотя сидить моркотя. Ном. № 9281.
Назори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмотрѣть, замѣтить. Він їх ще уперед назорив, що вони прийшли туди. Конст. у. Впала вона мені добре в око, ледві я її назорив. МВ. (КС. 1902. X. 150). Вони (злодії) і назорили, шо у батюшки така добренна патериця з срібною головкою. Мнж. 107.
Перекочувати, -чую, -єш, сов. в. перекотити, -кочу, -тиш, гл. Перекатывать, перекатить. Перекотим бочку. Чуб. II. 208.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе. Шевч. (О. 1862. VI. 13).
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУХОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.