Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душогубниця

Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШОГУБНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШОГУБНИЦЯ"
Грю́кнути, -ну́, -неш, гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. Н. п.
Захво́йдаха, -хи, об. Неряха, постоянно забрызганный грязью, запачканный. Де цс ти так зателіпалася, як свиня закалюжена? От захвойдаха! Зміев. у.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Отаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть атаманомъ. Мій дід десять год отаманував у Січі. Над сільським людом з його волі отаманує. К. (О. 1862. III. 24)
Полудання, -ня, с. Полдникъ.
Пооблатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и облатати, но во множествѣ. П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба ж їх пооблатувати. Богодух. у.
Попитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Оце попитають його люде, що як він живе. Г. Барв. 524.
Протаскатися, -каюся, -єшся, гл. Пробраться, дотащиться. Як тілько в кріпость протискався, тузити зараз і принявся. Котл. Ен.
Спотич нар. = спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
Чопити, -плю, -пиш, гл. Притуплять. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУШОГУБНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.